Подвійні стандарти українізації: Лариса Ніцой та її підприємство

Святослав Літинський, співавтор закона Про мову, опублікував пост у Фейсбуці:

“Скерував сьогодні листа до “КІРОВОГРАДРИБГОСП”, керівником якого з 2011 року є пані Лариса Ніцой, стосовно того, що з липня2016 року в Україні немає міста Кіровоград, а Кіров (на честь кого було названо Кіровоград і підприємство) є радянським діячем і підпадає під декомунізацію. Сердечно попросив пані Ларису (за її коментарем – власницю) вжити заходів щодо перейменування назви керованого нею підприємства на таку, яка б не пропагувала комуністичний режим”.

Ніцой і Літинський – активні українізатори. Тільки перший більш поміркований, тому між ними часто виникають дискусії. 19 серпня Літинський опублікував пост про те, що суд зобов’язав Харківську місцеву прокуратуру №1 прийняти чітке рішення щодо скасування регіональної мови. І Ніцой написала в коментарях:

“Оце у вас виходить, оцим і займайтеся. А от в закон про освіту не потрібно було просувати свою руку, казати, що мова освіти не на часі і захищати навчання мовами меншин, хоча потрібно було відстоювати вивчення мов меншин”.

Літинський відповів:

“Якщо б у вас щось виходило, крім рибгоспу…”

Зрозуміло, на що натякає Святослав. І безперечно, підприємство Ніцой потрібно декомунізувати.

У самої пані Ніцой безліч виступів щодо необхідності проведення декомунізації. Наведу один з яскравих:

“Щоб ми жили не гірше, ніж люди у Польщі або Чехії, треба піти їхнім шляхом: провести декомунізацію, люстрацію, запровадити націєцентричну політику. Але для цього потрібна сила, і можна її черпати зі свого славного історичного минулого. Наприклад, в теперішній Дніпропетровській області колись буди Запорізькі Січі. Це доблесні війська. Королі сусідніх країн наймали наших козаків, щоб отримувати перемогу у своїх війнах. Якщо ми назвемо цю землю Січеславською областю, наповнимо її силою і глибоким українським змістом. А назви “Дніпро”, “Дніпровська область” – пустий звук, який нічого не дає для України”.

Але навряд наші заробітчани їдуть працювати до Польщі саме через те, що у нас не Січеславська область, а Дніпропетровська. Економічний розвиток більшості інших країн мало пов’язаний з декомунізацією. Та чи інша назва міст – культурне питання.

І коли пані Ніцой розповідає про необхідність декомунізації у всій країні, здається, що каже це від серця. А коли справа стосується підприємства, яким вона керує, – не помічає проблеми. Цей факт шокує.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *